В.Петриченко

Тут буде сказано про загальні враження від книжки пані Голди одного з авторів цього сайту.

Масштаб

Це, звісно, людина, що стоїть поруч з Ганді, доктором Кінгом чи Конрадом Аденауером. І от яка іронія долі: німці і євреї - вони найбільше постраждали в тій війні і їх лідери змогли дати своїм народам перспективу. Успішно. Ну а може булі інші шляхи? Для Німеччини навряд, а для Ізраїлю? Чи можна було запобігти війні чи навіть безкінечному їх повторенню? Ніхто і ніколи не дасть відповідь. А от особистість закарбована однозначно.

Чому в нас не так? Чому наші лідери з іншого матеріалу? Стривайте, ми обираємо дорослих, зрілих людей і як вони не схожі на ті згадані вище особистості світової величі, то це тільки тому, що ми не придивились? Може й так. Це частина відповіді, мабуть.

Політичний світогляд

Голда Меир - соціалістка чи націоналістка. Нехай фахівці вирішують. Для мене вона - мати. Вона думає і робить все для своїх дітей. Але не тільки або не виключно для своїх. Будь-яка розумна мати завжди дбає взагалі про дітей, всіх дітей. Це ж не політика! Це політика найвищого ґатунку.

Націоналізм і соціалізм можна складати двома шляхами: соціал-націоналізм і націонал-соціалізм. Знов ми одержуємо євреїв і німців як разючий історичний приклад, якийсь містичний феномен. І в обох випадках, зрозуміло, йдеться про робочі, тобто масові партії.

Громадська діяльність

Все, що робить Голда дуже просто, конкретно і зрозуміло. Без жодного пафосу. В результаті постає дім для цілого народу, здійснюється мрія тисячолітня, але саме в результаті оцієї рутинної, конкретної громадської роботи. Партійної, профспілкової, комунальної - в неї може бути багато форматів, але це точно не бізнес, не наука чи мистецтво (висока поезія?). Це громадська робота. Придивімося до себе: чи багато в нас таких людей? Де вони? Не може бути, щоб не було, а тільки з них виростають фігури національного масштабу.

Англійська мова

Друга рідна для Голди. І друга в Ізраїлі. Бо лідери нації, що будували країну, були точно бікультуралами це як мінімум, бо багато хто був і більш культурно різноманітним. І що, це їм заважає? Це є умовою - однією з умов - їх успіху.

Пам'ятаю якесь телешоу, де Інна Богословська намагалась пояснити націоналістам, що російська у якості другої масової в країні - це суттєва конкурентна перевага. Та де там, дух Ірини Фаріон з її ненавистю до Петь, що не стали Петриками, панує у нас в патріотичних колах. Що призвів, зрештою, до війни. А призведе?

...

Я не думаю, що написав все важливе. Я почекаю колег, може ще щось допишу згодом. Суттєвий зручний момент для такого саме формату. Постійне вдосконалення.